Волонтерство: особливості трудового законодавства

Кодекс законів про працю України не містить жодної норми щодо трудових відносин між волонтером та роботодавцем. Тож як волонтеру підтвердити свою громадську діяльність?На жаль, Кодекс законів про працю України (надалі – КЗпП) не містить жодної норми щодо трудових відносин між волонтером та роботодавцем, а положення статті 119 КЗпП, згідно яких зберігається робоче місце та середній заробіток, на волонтерів не поширюється.

Таким чином, у разі відсутності працівника-волонтера на роботі, це можуть табелювати як відсутність з нез'ясованих причин і відповідно не сплачувати заробітну плату. Можливе навіть звільнення за прогул.

Тож як волонтеру підтвердити свою громадську діяльність?

Волонтеру слід повідомити роботодавця про те, що він здійснює волонтерську роботу і скільки часу це потребує.

Також, радимо по можливості надати копію договору про провадження волонтерської діяльності, посвідчення або довідку від організації, з якою він співпрацює.

У такому випадку, роботодавець матиме змогу розрахувати об'єм роботи та трудові функції працівника і уникнути небажаних наслідків.

Оформлення відсутності волонтера на роботі

Якщо працівник може поєднувати роботу та волонтерство, то в такому випадку встановлюється:

• неповний робочий час, тобто неповний робочий день або тиждень;
• неповна оплата, відповідно до неповного робочого часу;
• дистанційна робота, якщо його робота не прив’язана до певного місця;
• гнучкий режим робочого часу, за яким працівник на власний розсуд визначає графік роботи.
• гнучкий режим робочого часу, за яким роботодавець визначає фіксований час.

Однак, усі подібні зміни щодо робочого процесу працівника, потребують з боку такого письмової заяви, а також наказу з боку роботодавця.

Проте, якщо волонтерська діяльність не залишає часу для робітника, а встановлення будь-якого виду спрощень до його робочого графіку не допоможуть, у такому випадку він має право на відпустку за таких умов:

• щорічна основна або додаткова відпустка надається за бажанням працівника через застосування положення статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Потрібно зауважити, що ці положення також передбачають можливість для роботодавця відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
• відпустка без збереження заробітної плати надається за бажанням працівника та з причин карантину або воєнного стану.