Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

ЄС і Данія надали понад €3 млн на відновлення пошкодженої росіянами вітроелектростанції.

Одна з найсучасніших вітрових електростанцій в Україні, пошкоджена внаслідок атак Росії, отримала три нові лопаті вітрових турбін вартістю €3,23 млн, придбані та встановлені за кошти Фонду підтримки енергетики України. Закупівля лопатей відбулась завдяки підтримці Євросоюзу та Данії. “Коли ми відновлюємо вітрові турбіни України, ми робимо більше, ніж просто відновлюємо електроенергію для українського народу та промисловості. Ми підтримуємо боротьбу за свободу та забезпечуємо сильнішу та більш сталу Україну і Європу в майбутньому”, – зазначили в Міністерстві енергетики Данії.

За словами глави Міненерго України Світлани Гринчук, це дуже важливий внесок партнерів не лише у зміцнення енергетичної незалежності, але й у подальший прогрес України шляхом “зеленої” трансформації.

Зазначається, що з 2022 року в рамках діяльності Фонду підтримки енергетики України укладено контрактів на €682 млн. Загалом, 59 українських енергетичних компаній підписали контракти на постачання енергообладнання та послуг. За останніми даними, Фонд вже мобілізував понад €1,16 млрд.

Нежитлове будівництво в Україні за рік зросло на 36%.

За даними Держстату, в Україні обсяг виконаних будівельних робіт за січень-липень цього року збільшився на 16,1% порівняно з аналогічним періодом торік – до ₴117,7 млрд. За сім місяців обсяги зведення будівель виросли на 27,7%, з них житлових будинків – на 12%, нежитлових – на 36,4%. Обсяги будівництва інженерних споруд виросли на 8%. Частка нового будівництва в загальному обсязі виконаних будівельних робіт становила 43,4%, ремонту – 29%, реконструкції та інших робіт – 27,6%.

Як зазначає статистичне відомство, за підсумками січня-липня індекс будівельної продукції зріс на 10% проти відповідного періоду торік, при цьому в житловому будівництві зростання склало 4,9%, у нежитловому – 28,7%, в інженерному – 2,4%. У липні індекс зріс на 44,5% до липня торік, але відносно червня знизився на 2,8%. Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території та частини території, де ведуться (велися) бойові дії.

Україна оновила класифікацію корисних копалин до стандартів ЄС та анонсувала продаж 11 спецдозволів на користування надрами за ₴51 млн.

Уряд ухвалив постанову про внесення змін до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр. Документ приводить національну систему підрахунку й обліку запасів у відповідність до Рамкової класифікації ООН. Цей підхід застосовується в країнах ЄС та є обов’язковим для оцінки стратегічних проєктів у межах Регламенту ЄС про критичну сировину (Critical Raw Materials Act). Це створює умови для переоцінки стратегічної та критичної сировини за стандартами, зрозумілими для інвесторів, і дозволяє ефективніше готувати об’єкти до аукціонів та угод про розподіл продукції.

Рішення також забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України: Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази, Плану у сфері управління критично важливими матеріалами та Угоди між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.

“Рішення дозволить: зробити галузь прозорішою та зрозумілішою для інвесторів, підвищити конкурентоздатність української сировини на світовому ринку, відкрити нові можливості для бізнесу та розвитку економіки”, – прокоментувала подію прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

До слова, у жовтні вона проведе зустрічі у США стосовно видобутку корисних копалин в Україні в рамках угоди про надра. Уряд, своєю чергою, вже перерозподілив ₴14,68 млн з держбюджету для підготовки інвестиційних проєктів у межах виконання положень угоди між Україною та США.

Тим часом Державна служба геології та надр України оголосила проведення десятих аукціонів у 2025 році, на які запропонувала 11 ділянок надр із покладами вапняку, глини, піску, бурштину, пухких осадових порід піщано-валунного складу, підземних мінеральних вод. Загальна початкова вартість лотів становить ₴51,4 млн. Торги заплановані на 15 жовтня.

В Україні з'явиться Національна установа розвитку: проєкт підтриманий до другого читання.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні законопроєкт № 11238 "Про Національну установу розвитку".

Так, законопроєктом передбачається створення Національної установи розвитку шляхом реорганізації Фонду розвитку підприємництва, яка виконуватиме функції із забезпечення фінансової та іншої підтримки розвитку та відбудови економіки України.

Голова профільного Комітету Данило Гетманцев повідомив, що Національна установа розвитку (НУР) - це державна спеціалізована інституція зі статусом «банку банків» та чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія - реалізація програм кредитування для відбудови країни.

Законопроєкт передбачає:

• подолання проблем з фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику;
• залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти;
• підтримку передусім малого та середнього підприємництва, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку.
• До того ж, передбачено можливість підтримки інших категорій осіб (в тому числі і фізичних), які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через кризу, недосконалість ринкових механізмів чи інші обставини.
• Разом з тим, пропонується вдосконалити такий інструмент Експортно-кредитного агентства (далі - ЕКА), як страхування та перестрахування, в тому числі від воєнних та/або політичних ризиків, кредитів українських суб'єктів господарювання, пов'язаних з інвестиціями у створення об'єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.
• І передбачається надання можливості ЕКА брати участь у державних програмах страхування воєнних ризиків та програмах компенсацій у разі завдання збитків внаслідок воєнних дій.