Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Бізнес у зонах високого воєнного ризику отримає довший період пільгового кредитування: деталі.

Уряд ухвалив рішення продовжити пільгову ставку 1% річних для інвестиційних кредитів для бізнесу, що працює у зонах високого воєнного ризику. Вона діятиме впродовж перших п’яти років кредитування (замість двох, як було раніше), після чого становитиме 5% річних.

"Ми розширили термін, впродовж якого компанії у зонах високого воєнного ризику зможуть виплачувати кредит саме під 1%. Відтепер це п’ять років замість двох. Це більше стабільності для бізнесу і більше можливостей інвестувати зекономлені кошти у розвиток. Нині зони високого воєнного ризику залучають понад 20% всіх кредитів за програмою "5-7-9%". Для багатьох вони стають чи не єдиною можливістю підтримувати роботу. Тому нам дуже важливо, щоб бізнес продовжив отримувати доступ до пільгових кредитних коштів на покращених умовах", – зазначила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

До зон високого воєнного ризику належать як цілі області, так і окремі райони або громади, що зазнають або зазнали бойових дій, регулярних атак, чи перебувають у безпосередній близькості до фронту або розташовані в зоні ризику ураження. Серед них – окремі райони Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської областей, а також майже всі території Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

Реєстр збитків для України: все, що треба знати.

Реєстр збитків для України (RD4U) — це міжнародна ініціатива, створена для документування збитків, втрат і шкоди, завданих внаслідок агресії російської федерації проти України. Його мета — зафіксувати докази порушень, які в майбутньому стануть основою для компенсацій постраждалим.

Реєстр був створений Радою Європи у травні 2023 року під час 4-го Саміту глав держав та урядів у Рейк’явіку. Він функціонує як Розширена часткова угода, що дозволяє участь не лише держав-членів Ради Європи, а й інших країн. Станом на сьогодні до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Рада Європи є ініціатором і координатором створення Реєстру. Вона забезпечує організаційну та правову підтримку, а також сприяє міжнародному співробітництву для ефективного функціонування Реєстру. Штаб-квартира RD4U розташована в Гаазі (Нідерланди), а також відкрито офіс у Києві для підтримки заявників в Україні.

Які типи втрат можна задокументувати (категорії)?

Реєстр приймає заяви за різними категоріями, які охоплюють:

A1.1 — Вимушене внутрішнє переміщення

A2.1 — Смерть близького члена сім’ї

A2.2 — Зникнення безвісти близького члена сім’ї

A2.3 — Серйозні тілесні ушкодження

A2.4 — Сексуальне насильство

A2.5 — Катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження

A2.6 — Позбавлення свободи

A2.7 — Примусова праця або служба

A3.1 — Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна

A3.2 — Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна

Очікується, що загалом буде відкрито 45 категорій заяв.

Реєстр не є компенсаційним фондом і не здійснює виплати. Його завдання — збір та систематизація заяв і доказів. Розгляд заяв та призначення компенсацій буде здійснюватися Компенсаційною комісією, створення якої наразі перебуває на стадії переговорів.

Планується, що компенсаційний фонд буде наповнюватися за рахунок конфіскованих за кордоном суверенних активів російської федерації. Це питання активно обговорюється на міжнародному рівні, і його реалізація потребує узгодження між країнами-партнерами.

Як подати заяву?

Вся необхідна інформація, включно з формами заяв, правилами подання, поширеними запитаннями та практичними інструкціями, доступна на офіційному вебсайті Реєстру збитків для України українською та англійською мовами.

Заяви подаються через портал «Дія» або безпосередньо на сайті Реєстру.

Для подання заяви необхідно:

1. Авторизуватися за допомогою електронного підпису.
2. Заповнити форму заяви, надаючи необхідну інформацію та документи, що підтверджують втрати.
3. Підписати та надіслати заяву через електронну систему.

США та Україна офіційно запустили Американо-український Інвестиційний фонд відбудови. Уряд оновив перелік корисних копалин загальнодержавного значення.

23 травня в Україні офіційно стартував Американсько-український інвестиційний фонд. Його запуск став можливим після обміну нотами між урядами двох країн та підписання двох угод про комерційне партнерство. Міністр економіки Юлія Свириденко зауважила, що угоди враховують інтереси України та передбачають рівноправне управління фондом, що фінансуватиме проєкти у стратегічних секторах: видобуток природних ресурсів, нафта і газ, порти та інфраструктура. Крім цього, він сприятиме зв’язку українських компаній з міжнародними інвесторами, включно з DFC. Фонд працюватиме без встановленого строку, але його результати переглядатимуть кожні 10 років.

Тим часом Кабмін оновив перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. До нього включено нові види:

1. природний водень – як перспективне джерело чистої енергії;
2. газ колекторів щільних порід – важливий ресурс для енергетичного сектору;
3. цезієві руди – стратегічно важливі мінерали для електроніки та оборонної промисловості.

Ці зміни мають актуалізувати ресурсну базу України, посилити її енергетичну безпеку та стимулювати інвестиції в розвідку і видобуток нових видів корисних копалин.

Видання ж The Times наголосило, що успіх угоди між США та Україною залежить від трьох чинників. Крім необхідності авансових інвестицій американського капіталу, фонд зможе функціонувати лише в тому разі, якщо Україна переживе війну з Росією, а отримати прибуток вдасться, якщо підприємства будуть упевнені, що їхні об’єкти й персонал не наражатимуться на ризик з боку російських ракет.

Угода про надра зі США: скільки в Україні “сплячих” ліцензій й що там можна видобувати?

За даними Державної служби геології та надр, з виданих в Україні спецдозволів на користування надрами 154 такі ліцензії можна віднести до категорії “сплячих” – тобто таких, де протягом 10 років видобуто менш як 1% балансових запасів корисних копалин. Це складає менше як 4,4% від загальної кількості дозволів на користування надрами, дійсних в Україні станом на квітень 2025 року (3 503 дозволи) і близько 6,3% від кількості видобувних ліцензій (2 444 ліцензії).

Зауважимо, згадані 154 спецдозволи надані до другого кварталу 2015 року. Найбільше у переліку спецдозволів на видобування гранітів (38), суглинків (22), пісків (15), вапняків (10) і глини (8). При цьому, перелік не містить жодного спецдозволу на вуглеводні (нафта, газ, конденсат тощо). Як відомо, уряд планує провести перевірку щодо всіх “сплячих” спецдозволів.