Актуальні новини на тему Rebuild Ukraine

Кластер оборонних технологій Brave1 за рік об’єднав 1 600 розробок від 1 000 українських виробників і профінансував $3 млн грантів.

Кластер оборонних технологій Brave1, створений рік тому, значно прискорив впровадження технологічних засобів на фронті, повідомили в Мінцифри. Кластер охоплює 12 пріоритетних напрямів розробок, визначених Генштабом, серед яких БпЛА, роботизовані системи, навігація, штучний інтелект, зв’язок тощо.

Ключові результати роботи кластера, за словами його керівниці Наталії Кушнерської:

• Понад 1 600 розробок зареєстровано на платформі Brave1.
• 60 розробок кодифіковано та готові до закупівлі або вже закуповуються державою.
• Майже 1 000 українських виробників залучено.

Виробники можуть отримати грантове фінансування для розвитку, і з літа минулого року видано грантів на понад $3 млн для 186 розробок. Сума грантів становить від ₴500,000 до ₴8 млн.

Пріоритети на другий рік роботи кластера включають наземні роботизовані комплекси, РЕБ, штучний інтелект в оборонних технологіях та БпЛА.

Релоковане підприємство “Френдлі віндтехнолоджі” розпочало виробництво вітротурбін на Закарпатті, а ДТЕК готується до будівництва другої черги Тилігульської ВЕС.

Компанія “Френдлі віндтехнолоджі” повідомила про готовність своєї виробничої лінії для виготовлення вітроенергетичних установок. Підприємство планує виробляти до 20 вітротурбін на рік з одиничною потужністю від 4,8 до 5,5 МВт. Це єдиний національний виробник вітроенергетичних установок мультимегаватного класу, що переїхав із Краматорська до Закарпаття через повномасштабну війну в 2022 році.

У 2023 році “Френдлі віндтехнолоджі” почала будівництво першої вітрової електростанції (ВЕС) на Закарпатті з потужністю близько 80 МВт. Компанія планує будівництво щонайменше 500 МВт потужностей.

ДТЕК оголосила про підготовку до будівництва другої черги Тилігульської ВЕС у Миколаївській області, за 100 кілометрів від лінії фронту. Після завершення робіт потужність ВЕС становитиме 500 МВт, що зробить її найбільшою у Східній Європі. Будівництво другої черги оцінили у $450 млн.

Американська компанія має намір інвестувати у Львівську область і будувати доступне житло.

Американська інвестиційна компанія Chicago Atlantic Trident планує інвестувати у будівництво доступного житла та розвиток промисловості на Львівщині, повідомив голова ОВА Максим Козицький. Американські інвестори висловили свою зацікавленість у підтримці відбудови України.

“Ми тут, щоб допомогти у відбудові України. Маємо п’ять приватних фондів, два з яких публічно котуються на NASDAQ. За останні п’ять років ми інвестували понад $2,5 млрд”, – зазначив партнер Chicago Atlantic Trident Дмитрій Ламперт.

Для вирішення проблеми житла компанія зібрала потужну команду, яка включає колишнього президента Світового банку Девіда Малпасса, виконавчого директора UkraineInvest Сергія Цівкача, колишнього віцепрезидента Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та інших висококваліфікованих фахівців.

Максим Козицький підкреслив, що попит на доступне житло в регіоні значний. З початку повномасштабного вторгнення Львівщина прийняла найбільшу кількість внутрішніх переселенців – за офіційними даними понад 240 000 осіб, неофіційними – 350 000. Інвестори вже обрали проєкти для потенційних інвестицій цього року.

Компанія з ОАЕ інвестує €130 млн у важливу для України логістичну інфраструктуру в Румунії.

Портовий оператор і логістична компанія DP World, що базується в Дубаї, інвестує €130 млн у розвиток з’єднання Румунії з Європою через морську та наземну торгівлю, збільшуючи обсяги вантажів на 2 млн тонн на рік. Компанія, яка працює в Румунії вже 20 років, інвестуватиме в термінал у Констанці площею 5 га для важких і негабаритних вантажів та новий автомобільний термінал з пропускною спроможністю 80 000 автомобілів на рік.

Крім цього, компанія вкладе €50 млн у нову мультимодальну транспортну платформу в Констанці, запуск якої планується на наступний рік.

Румунський порт Констанца є найбільшим альтернативним морським маршрутом для українського експорту, що сприяло рекордним показникам порту за останні два роки. У 2023 році порт встановив абсолютний рекорд із перевалки вантажів завдяки українському вантажопотоку.

Однак є ймовірність, що торішній рекордний максимум у Констанці залишиться орієнтиром на майбутнє, коли обсяги українського транзиту стабілізуються, і порт повернеться до органічного зростання.

Як працюватиме інвестиційний інструмент ЄС для України Ukraine Investment Framework?

Українська інвестиційна рамка (UIF) – це інвестиційний інструмент програми Ukraine Facility, спрямований на мобілізацію інвестицій для відновлення та розвитку України. Фінансування через UIF здійснюватиметься за допомогою міжнародних фінансових організацій (МФО) та двосторонніх агенцій розвитку, що дозволить розширити існуючі програми та запустити нові ініціативи для підтримки українського бізнесу.

Основні елементи роботи UIF:

1. Гарантії на суму €7,8 млрд: Ці гарантії знижують ризики операцій МФО в Україні, що дозволяє мобілізувати більше ресурсів для інвестицій. Очікується, що на кожен €1 гарантії МФО зможуть виділити додатково €2–4 для інвестицій в українські проєкти, що дозволить більшій кількості підприємців отримати фінансову підтримку.
2. Фінансування через українські банки-партнери: Українські банки, які є партнерами у рамках UIF, зможуть активніше надавати фінансову підтримку бізнесу. Це сприятиме збільшенню доступу до фінансування для місцевих підприємств.
3. Змішане фінансування, гранти та технічна допомога: Додатково €1,5 млрд буде спрямовано на змішане фінансування, гранти та технічну допомогу для бізнесу. Ці кошти також розподілятимуться через МФО та українські банки, забезпечуючи комплексну підтримку для розвитку підприємств.

Перші інвестиційні програми в рамках UIF будуть підписані на Українській реконструкційній конференції (URC) у Берліні 11-12 червня. Це стане початком реалізації першого етапу UIF, який триватиме у 2024–2025 роках.